В Україні 15 червня 2026 року офіційно стартувало масштабне національне дослідження STEPS. Цей проєкт спрямований на вивчення стану здоров’я дорослого населення та виявлення головних факторів ризику. Про деталі масштабного моніторингу, обсяги вибірки та особливості проведення процедур на території Житомирської області розповів завідувач відділу Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Сергій Березовський в етері Українського радіо Житомир.
Особливості процедури та безкоштовні аналізи для учасників
Організатори планують охопити опитуванням до 4 тисяч громадян. Домогосподарства обиратимуть за спеціальною математичною формулою, використовуючи чинні реєстри виборців. Моніторинг охопить як жителів Житомира, так і мешканців найвіддаленіших районів області.
“До дослідження планується залучити до 4 тисяч людей шляхом відвідування респондентів за місцем їх проживання. Вибірку зроблять за спеціальною формулою за реєстрами виборців. Йдеться про домогосподарства в різних населених пунктах – як в Житомирі, так і у віддалених районах”, — сказав Сергій Березовський.
Для проведення польового етапу залучили фахівців Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Вони відповідають за підготовку інтерв’юерів та розробку профільних методик. Важливою особливістю проєкту є залучення до роботи відомої лабораторної мережі “Діла”. Спеціальні мобільні групи самостійно відвідуватимуть людей удома для проведення опитувань та медичних маніпуляцій.
Три етапи діагностики організму
Цільовою групою масштабного моніторингу визначено громадян віком від 18 до 69 років. Проєкт охоплює абсолютно всі регіони країни, крім тимчасово окупованих територій та зон безпосередніх бойових дій.
Весь процес діагностики чітко розділений на три послідовні етапи.
- Перший крок – детальне анкетування щодо способу життя та щоденних звичок людини.
- Другий крок – проведення базових антропометричних та фізичних вимірювань.
- Третій крок – комплексний лабораторний аналіз крові на хронічні хвороби.
Під час першого етапу інтерв’юери збиратимуть суб’єктивні оцінки громадян щодо власного самопочуття.
“Анкета вміщує блоки запитань про вживання тютюну та продуктів, які містять нікотин, про вживання алкоголю, раціон харчування людини. Розпитуватимуть, наскільки людина фізично активна, чи є історія підвищення артеріального тиску, серцево-судинних захворювань. Це не є вивчення картки історії хвороб людини, це моніторинг того, как вона сама суб’єктивно оцінює свій стан здоров’я”, — сказав лікар.
На другому етапі фахівці фокусуються на фіксації ключових параметрів тіла. Медики вимірюватимуть точний зріст, вагу респондентів, об’єм їхньої талії та показники артеріального тиску.
Останній етап передбачає глибинне дослідження біологічного матеріалу. Аналіз крові допоможе виявити схильність або наявність цукрового діабету та небезпечних серцево-судинних патологій.
“Забір крові та аналіз цих показників дозволять оцінити стан організму людини на більш глибокому рівні. Забір крові здійснюватимуть не інтерв’юєри, а безпосередньо професійні медичні працівники, які входять до складу бригади. Звісно, із використанням одноразового стерильного інструментарію та дотриманням заходів інфекційного контролю. Тобто забезпечується гарантована стерильність і звичайна анонімність”, — розповів Сергій Березовський.
Кінцевим результатом такої роботи стане формування максимально повної картини громадського здоров’я в країні. Фахівці зможуть порівняти суб’єктивний спосіб життя людей із реальними клінічними даними лабораторних тестів.
Участь у проєкті є добровільною, а всі зібрані анкети матимуть суворий статус конфіденційності. Кожен респондент безкоштовно отримає офіційні результати своїх аналізів на руки. За словами лікаря, така можливість дізнатися про стан власного організму є гарним бонусом для учасників.
Чому оновлення моніторингу критично важливе
Попередній етап дослідження STEPS проходив в Україні ще у 2019 році. Відтоді умови життєдіяльності націй кардинально змінилися через тривалі стреси, пандемію та бойові дії. Новий моніторинг під егідою МОЗ, що фінансується Європейським офісом ВООЗ, покликаний зафіксувати ці зміни.
“Як свідчить статистика, неінфекційні захворювання залишаються головними чинниками смертності в Україні. Хоча більшості факторам ризику, які можуть призводити до таких хвороб, можна запобігти. Наприклад, до переліку збудників неінфекційних недуг належить куріння, надмірне вживання алкоголю, незбалансоване харчування, низька фізична активність та інші шкідливі звички”, — сказав Сергій Березовський.
Минуле анкетування продемонструвало критично високий рівень поширення шкідливих звичок серед українців. Статистика показала, що третина опитаних курила, майже у 60% зафіксували надмірну вагу, а кожен третій мав високий тиск.
Вплив на державні медичні програми
Отримані у 2019 році цифри підтвердили, що спосіб життя громадян потребує суттєвих коректив. Тоді виявилося, що третина населення взагалі уникає фізичних навантажень. Крім того, українці серйозно зловживали сіллю, споживаючи в середньому 12,5 грамів на добу замість рекомендованих 5 грамів. Масове поширення ожиріння безпосередньо стимулює розвиток онкології, діабету та серцевих хвороб.
“На підставі результатів обстежень, які були отримані у 2019, на рівні Кабміну затвердили національний план щодо неінфекційних захворювань. У план включили не тільки МОЗ, а інших причетних відомств та міністерств, які впливають на формування здорового способу життя, на можливість занять спортом, на формування здорових харчових звичок. Кінцева мета плану — на третину зменшити передчасну смертність внаслідок 4 основних неінфекційних хвороб до 2030 року. Бо такі зміни не можуть статися протягом року. Для цього потрібний певний час, аби змінити ставлення людей до власного здоров’я”, — розповів Сергій Березовський.
