Тривалі порушення травлення, незрозуміла анемія чи дефіцит поживних речовин можуть бути проявами різних захворювань. Наприклад, целіакія https://www.synevo.ua/tests/2421 — це аутоімунне захворювання, що розвивається внаслідок імунної реакції на глютен та призводить до ушкодження слизової оболонки тонкої кишки. За допомогою лабораторної діагностики можна виявити патологію ще до розвитку тяжких ускладнень і визначити подальшу тактику обстеження.
Як лабораторні аналізи допомагають виявити целіакію
Целіакія виникає у людей із генетичною схильністю та характеризується імунною реакцією на глютен — білок, що міститься в пшениці, житі та ячмені. Унаслідок цього поступово формується аутоімунне ураження тонкого кишечника, через яке порушується всмоктування поживних речовин і може розвиватися синдром мальабсорбції.
Захворювання не завжди має класичний перебіг. В одних пацієнтів переважають хронічні порушення травлення, а в інших можуть спостерігатися анемія, дефіцит вітамінів, остеопенія чи навіть повна відсутність скарг. Основою первинної діагностики є визначення антитіл до тканинної трансглутамінази класів IgA та IgG. Додатково оцінюють рівень загального IgA, адже його дефіцит може впливати на достовірність результатів.
Коли лікар рекомендує пройти обстеження на целіакію
Комплексне визначення целіакійних антитіл значно підвищує точність діагностики та допомагає виявити як типові, так і безсимптомні форми захворювання. Основними показаннями до скринінгу целіакії є:
- наявність тривалої діареї, періодичного блювання, болю в животі або затримки росту в дітей;
- анемія, дефіцит вітамінів, безпліддя, остеопенія чи інші позакишкові прояви без встановленої причини;
- спадкова схильність або наявність целіакії в близьких родичів;
- аутоімунні захворювання, зокрема цукровий діабет 1-го типу, аутоімунний тиреоїдит чи окремі генетичні синдроми;
- контроль ефективності безглютенової дієти та підготовка до подальших ендоскопічних досліджень.
У лабораторіях мережі Сінево можна здати необхідні аналізи для первинної діагностики целіакії в зручному відділенні. Позитивний результат лабораторного дослідження ще не є остаточним діагнозом. Лікар оцінює результати аналізів разом із клінічними проявами, анамнезом та, за потреби, результатами інструментальних методів обстеження.
