У Верховній Раді зареєстровано три альтернативні законопроєкти, покликані відновити незалежність антикорупційних органів після резонансного голосування за закон №12414, який послабив інституційну автономію НАБУ та САП. Один із таких документів подав народний депутат Дмитро Костюк, обраний від Новоград-Волинського округу №65 Житомирської області, який сам голосував за суперечливі зміни.
Законопроєкт Костюка став другим із трьох, зареєстрованих у парламенті 24 липня 2025 року. У документі з реєстраційним номером 13531-1 пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та низки інших законів задля “зміцнення інституційної спроможності НАБУ”.
Як зазначається в пояснювальній записці, мета законопроєкту полягає у підвищенні ефективності досудового розслідування, очищенні антикорупційного бюро та закріпленні чіткого розмежування повноважень між органами слідства і процесуального керівництва, з дотриманням принципів незалежності.
Костюк став єдиним автором цього документа, попри те, що на скандальному голосуванні за закон №12414 “за” проголосували всі шестеро нардепів-мажоритарників із Житомирської області. Раніше Костюк також публічно заявив про вихід з фракції “Слуга народу”, пояснюючи це рішення незгодою з ухваленим законом.
Ще один законопроєкт на цю ж тему – №13531 – подали 48 парламентарів із різних фракцій. Він передбачає повне скасування положень закону №12414, які стосувалися САП і НАБУ. У пояснювальній записці до цього документа йдеться про необхідність зберегти інституційний баланс у кримінальному процесі та чітко відокремити функції слідчих органів і прокуратури.
Найбільший резонанс викликав третій законопроєкт – ініційований президентом Володимиром Зеленським і зареєстрований під номером 13533. Його положення покликані гарантувати повну незалежність НАБУ та САП, а також запровадити регулярні перевірки на поліграфі для всіх, хто має доступ до державної таємниці, включно зі співробітниками ДБР і Нацполіції.
«Вже сьогодні є у Верховній Раді мій законопроєкт – те, що обіцяв, – для справедливості, для правоохоронних і антикорупційних органів. Повноцінні гарантії незалежності антикорупційних органів. Реальні можливості перевірити, щоб не було жодного російського втручання…»
– зазначив президент Зеленський у своєму відеозверненні 24 липня.
Президент також підкреслив, що текст документа обговорювався з українськими правоохоронцями, представниками антикорупційних органів та міжнародними партнерами. Уряд отримав доручення залучити до обговорення експертів з Великої Британії, Німеччини та ЄС.
Таким чином, після скандального голосування, яке викликало суспільний резонанс та міжнародну критику, у парламенті сформувалося одразу три шляхи законодавчого виправлення ситуації – від повного скасування суперечливих норм до їхнього перегляду та посилення повноважень антикорупційних структур.
