Житомир став єдиним містом, яке вирішило не просто підтримати Одесу в складний час, а й назавжди віддати частину свого муніципального автопарку. Поки інші громади надавали транспорт у тимчасове користування, житомирські обранці проголосували за повну зміну власника техніки.
На початку січня 2026 року через критичні перебої з електропостачанням одесити залишилися без трамваїв та тролейбусів. На допомогу відгукнулися одразу кілька міст, спрямувавши автобуси для соціальних перевезень. Проте юридичні умови цієї допомоги суттєво відрізнялися залежно від регіону-донора.
Більшість українських громад обрали формат тимчасового безоплатного користування. Це означає, що як тільки енергетична ситуація в Одесі стабілізується і електротранспорт відновить роботу, техніка має повернутися додому. На таких умовах працювали автобуси з наступних міст:
- Львів;
- Миколаїв;
- Кропивницький;
- Маріуполь (громада).
Натомість п’ять автобусів SCANIA L94 CITIBUS, що прибули з Житомира, змінили прописку остаточно. Згідно з документами Одеської міськради, рішенням житомирських депутатів цей транспорт був переданий безпосередньо у комунальну власність південної столиці. Повернення цих машин у Житомир не передбачається.
Така щедрість місцевої влади викликала неоднозначну реакцію серед транспортних експертів та у соціальних мережах. Головне питання – чи справді Житомир має надлишок техніки? Громадські активісти, що моніторять міську мобільність, наводять красномовні цифри: на момент передачі в розпорядженні Житомира було понад 40 автобусів, проте на маршрути виходили лише 16. Решта машин простоювали в депо без експлуатації.
Ситуація виглядає парадоксальною: поки інші міста розраховують на повернення своїх ресурсів після завершення кризи, Житомир назавжди позбувся п’яти одиниць місткого транспорту. Офіційних коментарів від мерії Житомира щодо причин саме такого формату співпраці — відчуження майна замість тимчасової оренди — поки що не надходило.
