На Житомирщині розгортається масштабна криза навколо державного підприємства «Рихальське», де майновий конфлікт та підготовка до приватизації поставили під загрозу виживання сотень тварин. Поки представники нової та старої адміністрацій обмінюються звинуваченнями у рейдерстві, місцеві жителі б’ють на сполох через критичний стан худоби.
Сьогодні вхідні ворота ферми нагадують режимний об’єкт: територія обтягнута колючим дротом, а доступ до робочих місць для багаторічного колективу закритий. За словами завідувача складу Анатолія Присяжнюка, силове протистояння перейшло у гарячу фазу ще 8 листопада 2025 року. Тоді озброєні люди без розпізнавальних знаків витіснили персонал із території, фактично заблокувавши роботу досвідчених тваринників.
Конфлікт довкола підприємства, розташованого у Чижівській громаді, почав стрімко розвиватися після того, як у лютому 2025 року Фонд держмайна виставив об’єкт на приватизацію. Ситуація швидко переросла у юридичну та силову війну:
- Понад 20 заяв до поліції про порушення правопорядку було зафіксовано за період з березня по серпень 2025 року.
- У грудні 2025 року на території ферми повідомлялося про застосування вогнепальної зброї.
- Наразі суди зобов’язали правоохоронців відкрити провадження за фактами невиплати зарплат, розкрадання майна та жорстокого поводження з тваринами.
Юрист підприємства Віктор Бобров, який представляє нове керівництво, стверджує – нинішня команда намагається врятувати те, що залишилося після попередників. За його версією, «стара гвардія» разом із приватними партнерами протягом 11 місяців минулого року займалася «витисканням соків» із господарства, продаючи продукцію за готівку.
«Весь цей галас біля корів – це насправді спроба уникнути відповідальності саме тим колом осіб, які тут рейдерським способом окупували це підприємство… Ми тут тільки 3 місяці», – заявляє Бобров.
Поки триває паперова війна, головними жертвами стають тварини. Колишні працівники, яким вдалося побачити стан ферми, описують ситуацію як катастрофічну. Бригадирка Лариса Радчук ледь стримує емоції, розповідаючи про виснажених корів, які страждають від паразитів та відсутності належного догляду.
“Корови до нас прийшли по 600-700 кілограмів. Вони не худенькі, вони вихудлі. Там волосоїд, воші, там навіть вим’я відсутнє. Вони ж мають давати молоко, вони тільки 2 місяці як потелилися. Телят ми так і не бачили, нам їх не показали. В нас там по 6 місяців телята. Вони вже мають до 200-300 кілограмів бути, а вони до ста, певно. В гною стоять. Це якийсь просто крик душі.”
Ексдиректор Сергій Корецький, щодо якого наразі триває досудове розслідування за підозрою у привласненні понад 10 мільйонів гривень, називає дії нового менеджменту «геноцидом над тваринами». Він переконаний, що господарство цілеспрямовано руйнують для подальшого розпродажу майна. Водночас призначений державою директор В’ячеслав Герасименко раніше скаржився на неможливість потрапити на робоче місце через спротив опонентів.
Для людей, які віддали фермі десятиліття життя, ситуація виглядає особистою трагедією. Доярка Катерина Котвицька, яка працювала тут 31 рік, тепер не може навіть отримати довідку для оформлення пенсії.
Староста села Рихальське Григорій Шроль вважає, що жителі громади стали заручниками великої гри та маніпуляцій. На його думку, відповідальність лежить на центральних органах влади та Академії аграрних наук, які роками доводили об’єкт до банкрутства.
Станом на середину лютого 2026 року офіційні запити до Фонду держмайна та Держпродспоживслужби залишаються без відповіді. Доля сотень голів худоби та майбутнє державного активу продовжують висіти на волосині, доки за зачиненими воротами з колючим дротом замість професійних доярок працюють випадкові найманці з сусідніх громад.
