Житомирські нардепи, обрані в одномандатних округах, показали один з найвищих середніх показників ефективності у голосуваннях за реформаторські закони серед усіх регіонів України. Такі дані наводять аналітики проєкту «Індекс реформ» від Vox Ukraine у своєму дослідженні, яке охоплює весь період роботи Верховної Ради IX скликання з 2019 року, з фокусом на дванадцяту сесію (вересень 2024 – січень 2025).
Рейтинг формується за допомогою спеціального коефіцієнта корисної дії (ККД), що враховує, наскільки активно депутати підтримують реформи, голосуючи за законопроєкти, які змінюють країну тут і зараз.
Серед лідерів – нардепи з Житомирської області
Згідно з дослідженням, середній ККД мажоритарників із Житомирщини становить 84,33% – це друге місце серед усіх регіонів України. Вищий результат лише у депутатів з Миколаївської області.
Найбільше голосів за реформаторські законопроєкти віддали:
- Богдан Кицак – 95%
- Тетяна Грищенко – 87%
- Володимир Арешонков – 86%
- Дмитро Костюк – 86%
- Ігор Герасименко – 77%
- Сергій Кузьміних – 75%
Усі вони підтримали значну кількість ініціатив, які, на думку аналітиків, мають реформаторський потенціал.
Показники по країні: реформатори, помірковані та антиреформатори
В цілому по парламенту ситуація менш оптимістична: під час 12-ї сесії дванадцятеро народних депутатів не підтримали жодного реформаторського законопроєкту. Частина з них або не відвідує сесійну залу ще з 2022 року, або перебуває під слідством і навіть у розшуку. Серед таких фігурують Вадим Столар, Олександр Дубінський та Вадим Рабінович.
За загальним підсумком роботи парламенту дев’ятого скликання, лише 21% депутатів отримали статус активних реформаторів. Ще 62% – це помірковані реформатори, а 17% увійшли до групи антиреформаторів, які або рідко голосують за реформи, або не беруть участі у голосуваннях зовсім.
Політичні групи в парламенті також показали відмінну динаміку. Так, фракції «Довіра» та «Голос» отримали середній ККД 62-65%, що відповідає статусу поміркованих реформаторів. Натомість депутати від «Батьківщини» та «За майбутнє» переважно опинилися серед антиреформаторів. Найбільшу підтримку реформ продемонструвала президентська партія «Слуга народу».
Проста формула дії
Аналітики наголошують: чим більше депутат підтримує реформаторські ініціативи – тим вищий його ККД. Формула обліковує як участь у голосуваннях, так і конкретну підтримку ключових реформ. Водночас ігнорування голосувань або постійна відсутність у залі автоматично знижують індекс до мінімуму.
«Коефіцієнт корисної дії депутата базується на участі парламентаря у голосуваннях за реформаторські законопроєкти. Проста, але чесна формула: чим більше підтримано реформ – тим вищий ККД. Відповідно, рейтинг знижується, коли депутат ігнорує реформи або взагалі не бере участі в голосуваннях», – пояснює Вікторія Виговська, аналітикиня проєкту «Індекс реформ».
За її словами, тривожною тенденцією є зростання кількості депутатів із нульовим показником. Це не лише погіршує середню результативність парламенту, але й ускладнює ухвалення важливих реформ у майбутньому.
