Депутати Бердичівської міської ради ухвалили програму, що передбачає розвиток і поширення української мови в усіх сферах життя громади на період 2026–2030 років. Документ містить 45 конкретних заходів, хоча окреме фінансування на реалізацію програми не передбачено.
Начальниця відділу культури міськради Валентина Кузьменко зазначила, що більшість заходів програми вже фактично реалізується у повсякденній роботі навчальних та культурних закладів.
“Близько 90% із прописаних у програмі заходів виконувалися і без її наявності. Це напрямки, за якими заклади освіти й культури працюють постійно”, — повідомила Валентина Кузьменко.
За її словами, ухвалення документа стало реакцією на звернення Уповноваженого із захисту державної мови, а фінансування заходів відбуватиметься в межах галузевих програм та з урахуванням бюджету.
“Маючи досвід діяльності в галузі культури, в міській раді, ми знаємо, що ефективніше просити у нашого депутатського корпусу окремо кошти під якийсь захід. З року в рік про діяльність галузі культури приймається тільки комуналка і заробітна плата”, — пояснила посадовиця.
Програма також передбачає координацію підприємств щодо використання української мови у сфері обслуговування. За словами Кузьменко, після початку повномасштабної війни у місті з’явилося більше переселенців, зокрема російськомовних, що вплинуло на мовну ситуацію.
“З повномасштабним вторгненням трішки змінилася ситуація з українською мовою. Приїхали багато переселенців, доволі багато російськомовних людей. Російську мову чути в нас на вулицях, хоча в останні роки перед повномасштабним вторгненням таке траплялося досить рідко. Ми в цьому напрямку працюємо”, — повідомила Кузьменко.
Відділ культури активно залучає переселенців до українськомовних проєктів. У міській публічній бібліотеці функціонує мовний клуб “Спокушаючи книгою”, а бібліотека для дітей проводить щоденні заходи українською для 44 дітей із родин переселенців.
