У Коростені на Житомирщині пам’ятають Михайла Козимиренка — викладача, поета та перекладача, який створив ромську абетку та переклав твори українських класиків ромською мовою.
Як розповів Володимир Демиденко, директор Коростенської міської школи мистецтв, Михайло Козимиренко працював викладачем понад 40 років. За цей час він не лише навчив сотні учнів грі на музичних інструментах, а й створив унікальний місток між українською та ромською культурами.
Серед його досягнень — переклад ромською мовою поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та Максима Рильського. Особливо відомий його переклад “Заповіту” Шевченка та збірка “Думи мої” (“Думи мыре”). Крім того, Козимиренко переклав ромською слова українського гімну.
“Михайло Козимиренко створив своєрідний місток між українською і ромською культурами”, — зазначив Володимир Демиденко.
Народився Михайло Козимиренко 6 лютого 1938 року в Чернігові. Його батько був ромом, мати — українкою. Саме мама навчила його досконало володіти українською мовою. Козимиренко прагнув зберегти ромську культуру, створюючи численні твори і переклади, які здобули визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Письменник і видавець Віктор Васильчук розповів, що допомагав Михайлу Козимиренку публікувати книжки ромською мовою. Одне з видань — “Коли виростеш, сину” — було надруковано накладом у тисячу примірників Департаментом національних меншин.
“Одного разу Міха приніс мені книжечку. Моя донька навіть малювала і трохи вивчала ромську, щоб показати менталітет ромів. Хочу зачитати вірш Шевченка: ‘Як би ви знали паничі, де люди плачуть, живучі. То ви б елегій не творили та марно Бога б не хвалили’. А ось як він звучить ромською мовою: ‘Рояли набут те джинен. Кай чероре дживен, ровен – йоне адя б ракиренес». Самнаса б на диххенас приясва'”, — розповів Віктор Васильчук.
У Коростенській міській публічній бібліотеці зберігаються твори Михайла Козимиренка, видані за його життя, повідомила методистка Тетяна Примаченко. Серед них — збірки “Я — ром”, “Циганське сонце” та дитяча книжка “Виростеш ти, сину”.
Також існує збірка “Циганські чари”, де твори представлені як українською, так і ромською мовами.
“Міха Козимиренко був не тільки гарним перекладачем, а й писав вірші українською мовою різної тематики. ‘Коли помре останній ром — помре і пісня за селом. Сховає місяць чорні хмари, замовкнуть скрипки і гітари. Застогнуть гірко гори, доли, здригнуться коні в чистім полі. Погасне зірка над шатром, коли помре останній ром'”, — процитувала Тетяна Примаченко.
Михайло Козимиренко пішов з життя 19 липня 2005 року у віці 67 років.
