На початку нового року багато хто замислюється про плани та мрії. Але як залишатися живим всередині, коли життя кидає емоційні виклики та змінює обставини? Практична психологиня з Житомирщини та волонтерка телефонної лінії для онкопацієнтів “Варто жити” Оксана Гергало розповіла про орієнтири, радощі і внутрішню стабільність у нестабільні часи.
Про мрії та орієнтири в умовах війни
Психіка потребує орієнтирів, але не жорстких сценаріїв. Війна ламає звичні плани та ілюзію контролю. “Якщо в перший рік війни були позитивні налаштування, бо у людей ще був ресурс, то на другий рік бачення змінилося. А третій рік — переломний і складний”, — пояснює Гергало.
Навіть у таких умовах важливо ставити перед собою напрямок руху. Велика мрія — перемога, але не можна забувати про власні потреби та маленькі радощі.
Радість без почуття провини
Багато людей відчувають “провину за життя” — мовляв, радіти не можна, бо хтось страждає. Психологиня наголошує:
“Радість — це базова потреба для життя, без якої ми не можемо існувати. Вона не лише в подорожах чи покупках, це спосіб залишатися живим всередині.”
Гергало радить замислюватися: “Як мені допоможе горювання іншої людини щодо мого горя? Чи додасть мені це сил?” Відмова від радості лише виснажує, а підтримка дітей і близьких вимагає власного ресурсу.
Новий рік без надмірних очікувань
Невдоволення — сигнал того, що щось не працює. “Потрібно запитати себе: ‘Чи реальні цілі я ставив на початку і чи не надто вимогливий?'”, — зазначає психологиня. Зараз, коли ресурс йде на виживання — від безпеки до базових потреб, колишні амбіції можуть здаватися недосяжними.
Часто люди кажуть: “Дожити б до ранку, пережити б ніч”. І навіть у таких умовах можна поступово змінювати своє життя, не намагаючись змінити все одразу.
Я дозволяю собі втомлюватися
Оксана Гергало спостерігає, що люди навчилися дозволяти собі менше завдань і приймати власну втому:
“Я дозволяю собі не тягнути все одразу, брати менше завдань, не встигати. Ці усвідомлення потужні, бо люди починають чути себе.”
Щоденні турботи, адаптація до стресових умов, рішення в стресі — усе це демонструє, наскільки сильними ми є, навіть виконуючи мінімум.
Зосередження на головному та ресурси підтримки
Перевантаження забирає енергію. Важливо зрозуміти, де саме її втрачаєш, і шукати способи відновлення. Сьогодні є багато анонімних і безкоштовних телефонних ліній підтримки, які допомагають стабілізувати емоції.
“Не справлятися з усім — нормально. Усвідомити себе живою людиною, а не роботом — це нормально. Люди змінюють ставлення і звертатися до психологів зараз це звична практика”, — каже Оксана Гергало.
Вона рекомендує лінію кризової підтримки 5522 “Варто жити”, де працюють кваліфіковані психологи. Через війну люди усвідомлюють, що самостійно не завжди можливо впоратися, і довіра до фахівців зростає. Психологиня переконана: допомога — це не слабкість, а спосіб зберегти себе та підтримати близьких.
