Житомирська громада схилила голови у жалобі, проводжаючи в останню путь Віталія Борецького. Життя захисника, який тривалий час вважався зниклим безвісти, обірвалося під час виконання бойового завдання у березні 2025 року.
Віталій був корінним житомирянином. Після навчання у 7-й школі він здобув фах машиніста холодильних установок, працював на місцевих підприємствах “Житомирпиво” та “Рудь”. Його знали як людину слова та діла – господаря, який мріяв про власний затишний дім і понад усе любив свою родину. Народження доньки стало для чоловіка найсвітлішою подією, а турбота про близьких – головним життєвим пріоритетом.
Повномасштабне вторгнення змусило Віталія змінити робочий одяг на військовий однострій. У березні 2022 року він добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. На фронті він виявився не лише мужнім воїном, а й надійним товаришем, який навіть у пекельних умовах намагався створити домашній затишок для побратимів, готуючи для них гарячі страви.
За сумлінну службу Віталій Борецький був нагороджений:
- медаллю “Ветеран війни – Учасник бойових дій”;
- численними почесними грамотами від військового командування.
Трагедія сталася 27 березня 2025 року. Після запеклого бою зв’язок із захисником перервався. Рідні – мати, для якої він був опорою, сестра, брат та маленька донечка – десять місяців жили між відчаєм та надією, очікуючи на будь-яку звістку. Дива не сталося: експертиза підтвердила загибель героя.
“Він був людиною великого серця: щирий, ввічливий, завжди готовий прийти на допомогу”, – так згадують Віталія ті, хто знав його у цивільному та військовому житті.
Сьогодні Віталій Борецький повернувся додому “на щиті”. Його мрія про Перемогу та повернення до родини тепер стане частиною спільної пам’яті міста, яке він захищав до останнього подиху.
