У Житомирській області фермери зазнали втрат урожаю баштанних культур через липневі зливи. Надмірна волога спричинила спалах фузаріозу — грибкового захворювання, яке вражає кавуни та фактично не піддається лікуванню.
Про це повідомив біотехнолог і аграрій Сергій Грузінський, який другий рік поспіль вирощує баштанні на півночі України.
Війна і клімат відкрили нові регіони для вирощування
За словами фахівця, повномасштабне вторгнення Росії та окупація частини південних областей змусили українських аграріїв шукати нові території для вирощування теплолюбних культур. Житомирщина, яка раніше не була типовим регіоном для кавунів і динь, поступово адаптується до нової аграрної реальності. Цьому сприяє і загальне потепління клімату на півночі країни.
«Оскільки кавун любить тепло, нові кліматичні умови дозволяють вирощувати його навіть без теплиць. А сучасні гібриди з коротким терміном дозрівання додатково полегшують цей процес», — пояснив Грузінський.
Надія на врожай не виправдалася
Минулого року біотехнолог зібрав близько трьох тонн кавунів із 15 соток, висіявши насіння ще 11 червня — тоді погодні умови були сприятливими. Але цього літа ситуація змінилася кардинально: спочатку насіння не дало сходів, а другий посів також не приніс очікуваних результатів.
Фермеру довелося вдаватися до вирощування розсади. Та навіть після висадки рослин у ґрунт погодні умови залишалися несприятливими — у липні ділянку двічі заливало дощами, вода стояла на грядках.
Фузаріоз: загроза без лікування
«Кавуни мають хворобу, яка називається фузаріоз. Вона не лікується. Якщо є надлишок вологи й прохолодна погода — збудник активізується. Це може зменшити врожайність щонайменше наполовину», — застерігає біотехнолог.
Наразі дині на його полі вже дозрівають і мають вагу 2–3 кілограми, а от кавуни — ледь досягли розміру курячого яйця.
Рекомендації для аграріїв
Сергій Грузінський наголошує на важливості дотримання сівозміни. За його словами, кавуни не слід висаджувати на одній ділянці частіше, ніж раз на 5–7 років, інакше фузаріоз накопичується у ґрунті.
Щоб зменшити ризики захворювання, фахівець радить:
- використовувати щеплені гібриди кавунів, стійкі до грибкових хвороб;
- висаджувати баштанні в захищеному ґрунті, зокрема в тунелях;
- застосовувати крапельне зрошення замість звичайного поливу.
Попри труднощі, аграрій не відмовляється від подальших експериментів — за його словами, Житомирщина має потенціал для вирощування баштанних, але потребує точного підходу й адаптації до нових кліматичних викликів.
