Популярність онлайн-шопінгу на торговельних майданчиках принесла не лише зручність, а й нові ризики. Сучасні аферисти постійно вдосконалюють свої інструменти, перетворюючи звичайні операції купівлі-продажу на пастки для неуважних користувачів.
Житомирське районне управління поліції № 1 повідомило про черговий випадок зухвалого шахрайства, що стався 12 березня. Жертвою схеми стала 49-річна місцева жителька, яка намагалася продати через інтернет запчастину до автомобіля.
«Днями на гачок онлайн-аферистів потрапила 49-річна житомирянка. Родина жінки намагалася продати автомобільну деталь в інтернеті. Невдовзі продавчині в месенджері написала потенційна покупчиня. Узгодивши всі деталі, співрозмовниця надіслала посилання нібито для оформлення безпечної доставки та підтвердження оплати за товар. Однак перейти за ним не вдалося», – зазначають правоохоронці.
Після невдалої спроби скористатися посиланням події розвивалися за підготовленим сценарієм. У гру вступив нібито «представник онлайн-платформи», який зв’язався з жінкою через спеціалізований чат-бот. Хоча сервіс нагадував офіційний, він був частиною пастки. Коли повторні маніпуляції з посиланнями знову не спрацювали, житомирянка вирішила припинити діалог, але зловмисники не відступили.
Фінальним етапом став телефонний дзвінок від псевдопрацівника банку. Чоловік налякав жінку повідомленням про підозрілі транзакції на її рахунку та запропонував «рятівний» варіант – переказати гроші на так званий безпечний рахунок. Потерпіла повірила маніпуляціям і власноруч виконала всі вказівки шахрая.
Ця довіра коштувала жінці близько 25 тисяч гривень, які миттєво зникли з її активів.
Наразі слідчі Житомирського районного управління № 1 розпочали досудове розслідування. Справу кваліфіковано за ст. 190 Кримінального кодексу України (Шахрайство), тривають заходи з ідентифікації причетних осіб.
Рекомендації поліції щодо безпечних угод в мережі:
- використовуйте для обговорення деталей лише внутрішні чати торговельних майданчиків або їхні офіційні застосунки;
- ігноруйте будь-які сторонні посилання, що обіцяють «підтвердження оплати» чи «отримання коштів» – зазвичай це фішинг;
- ніколи не розголошуйте термін дії картки, CVV-код або інші конфіденційні реквізити на неперевірених ресурсах;
- якщо телефонують щодо «проблем із рахунком», кладіть слухавку та самостійно дзвоніть у банк за номером, що вказаний на звороті вашої картки.
Поліцейські наголошують на важливості поширення цієї інформації серед близьких, особливо літніх людей та сусідів. Вчасне попередження може стати найкращим захистом від фінансових втрат та завадить злочинцям масштабувати свої схеми.
