Політика

Гроші в обхід бюджету: як працюватиме ресурсна угода між Києвом та Вашингтоном

Гроші в обхід бюджету: як працюватиме ресурсна угода між Києвом та Вашингтоном

Український уряд офіційно дав старт механізму розподілу прибутків від видобутку надр у межах стратегічної угоди зі США. Поки Дональд Трамп публічно пов’язує доступ до копалин із подальшою військовою підтримкою України, економісти застерігають: контроль над фінансами фактично виходить із-під юрисдикції Києва.

Економічний аналітик Олексій Кущ характеризує затверджену Кабміном схему як “іракську модель”. За його словами, левова частка доходів спрямовуватиметься не до державної скарбниці, а до спеціально створеного Американсько-українського інвестиційного фонду. Це створює систему, де український уряд втрачає прямий важіль впливу на власні ресурсні гроші.

Експерт наголошує на специфічності такого підходу:

«Потрібно уточнювати, що в жодній європейській країні такої моделі неоколоніанізму немає і бути не може. Кабмін затвердив схему фінансового потоку за ресурсною угодою зі США. До речі, прем’єр Свириденко до свого призначення отримала “благословення” у Вашингтоні саме за “покладистість” у питаннях підписання цієї угоди».

Роль головного посередника в цій ланцюговій реакції відведено Державному агентству з питань підтримки державно-приватного партнерства. Ця структура, яка раніше опікувалася концесією порту Херсона, тепер працюватиме як технічний транзитер. Алгоритм руху коштів виглядає наступним чином:

  • Агентство акумулює надходження від видобутку природних ресурсів;
  • Отримані суми оперативно перераховуються на рахунки інвестиційного фонду;
  • Подальше розпорядження капіталом відбувається без участі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів.

Така автономність фінансового вузла фактично позбавляє українські інституції права голосу у питаннях використання колосальних сум, що генеруватимуться галуззю. Схожі сценарії раніше спостерігалися в Іраку, де адміністрація фонду мала вирішальне слово щодо нафтових прибутків, а зараз подібні інструменти намагаються впровадити у Венесуелі.

Чи стане ця модель ціною за право продовжувати боротьбу – питання відкрите, проте фінансова архітектура угоди вже вибудувана поза межами класичного державного бюджету.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *