Економіка

Справа “Юніграну”: право на видобуток граніту в Пинязевичах повернули підсанкційній групі

Справа “Юніграну”: право на видобуток граніту в Пинязевичах повернули підсанкційній групі

Господарський суд міста Києва перекреслив ланцюжок перепродажів права на видобуток копалин у Житомирській області. Суддя Владислав Демидов 30 січня 2026 року постановив повернути Малинському каменедробильному заводу (МКДЗ) спеціальний дозвіл на розробку Пинязевицького родовища.

Це рішення фактично анулює угоди 2024 року, за якими ліцензія № 766 перейшла спочатку до ТОВ «Новел Пром», а згодом до «Малинської видобувної компанії» бізнесмена Сергія Шапрана. Позивачем виступила кіпрська E.S. Mining Company Limited, яка є акціонером заводу. Попри те, що кінцевий бенефіціар корпорації «Юнігран» Ігор Наумець перебуває під санкціями РНБО ще з 2023 року, суд повністю задовольнив вимоги іноземної компанії щодо повернення активу первісному власнику.

Справа супроводжувалася активним втручанням силовиків. Служба безпеки України не лише вимагала скасувати перепродаж спецдозволу, а й наполягала на радикальніших заходах, які суддя Демидов зрештою відхилив. Серед них:

  • Стягнення в дохід держави всіх коштів, сплачених за оскаржуваними договорами
  • Конфіскація 2000 акцій компанії E.S. Mining Company Limited
  • Визнання недійсним переходу цих акцій під контроль громадянина Німеччини Фрітца Вагенкнехта

Історія відчуження активів «Юніграну» на користь структур Сергія Шапрана вже давно перебуває під прицілом правоохоронців. Раніше в межах спецоперації «Граніт» Нацполіція вручила 19 підозр організаторам схеми виведення компаній з-під санкцій. Ситуація навколо малинських та коростенських кар’єрів спричинила навіть кадрові чистки в Держгеонадрах, де посадовців штрафували за погодження сумнівних угод, а перший заступник голови Служби пішов у відставку після дисциплінарного провадження.

Варто нагадати, що позиції сторін залишаються діаметрально протилежними. Сергій Шапран публічно заявляв про законність купівлі активів, тоді як Ігор Наумець стверджував, що не давав згоди на продаж майна кар’єрів. Поки АРМА шукає управителів для арештованих потужностей корпорації, судова система демонструє суперечливі рішення: якщо спецдозвіл на Коростенське родовище раніше було конфісковано у державу, то у випадку з Малинським заводом Феміда стала на бік колишніх власників.

Наразі вердикт суду ще не набрав законної сили. Очікується, що державні органи або зацікавлені сторони скористаються правом на апеляцію, щоб оскаржити повернення ліцензії структурі, чиї активи намагалися націоналізувати протягом останніх років.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *