Військовослужбовця ЗСУ Миколу з Житомира, якому під час складної операції дістали металевий уламок із серця, виписали з лікарні для подальшої реабілітації. Після пережитого він не змінює планів – каже, що хоче повернутися до війська і працювати з бойовими дронами.
Операцію Миколі провели 9 грудня у Житомирській обласній клінічній лікарні імені О.Ф. Гербачевського. Уже 19 грудня військового виписали зі стаціонару. Попереду відновлення, але сам він говорить не про біль, а про бажання знову бути корисним армії.
За словами Миколи, післяопераційний стан залишається складним, проте морально йому легше.
“Ще грудна клітка корсетом стягнута, бо розрізали повністю ребра. Нещодавно вийняли дренаж, все болить, на знеболювальних. Але мені краще, веселіше, що немає, дурні сни не сняться, немає такої агресії всередині мене”, – розповів військовий.
Поруч із сином упродовж усього лікування була його мама Алла Михаревич. Вона згадує, що після початку повномасштабного вторгнення Микола без вагань повернувся в Україну з Польщі, де працював.
“Війна, він сказав, мамо, я повернуся в Україну. Коли він був поранений, його привезли в Київ на гелікоптері. Я ніколи не показую, що мені важко, я все в собі переборола. Іду з посмішкою, його підтримувала щодня. Казала, синок тримайся. Ми маємо вистояти, все це пройти”, – сказала Алла Михаревич.
Поранення Микола отримав 29 червня 2025 року під час дронової атаки. Тоді були уражені ноги та черевна порожнина. Згодом з’ясувалося, що один із уламків металу застряг у серці.
Після лікування у шпиталях і під час відпустки військовий вирішив видалити уламок. Операцію виконали у відділенні кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин. Над нею працювали завідувач відділення Юрій Тарасенко та директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова Василь Лазоришенець.
Медичний директор обласної лікарні Віталій Хоменко називає такі втручання надзвичайно складними, але наголошує на можливостях закладу.
“Це складні надзвичайно випадки, але приємно, що в умовах нашого закладу ми спромоглися надати цю допомогу. Заклад повністю виконує умови контрактування із НСЗУ. Це стосується не тільки військових. Все забезпечення, як медикаментозне, так і витратних матеріалів, забезпечується державним коштом. Такі важкі випадки хворих, які ми оперували, це не просто перегорнута сторінка і історія у кардіохірургічному відділенні. Ці пацієнти перебувають з нами, ми їх моніторуємо, вони підлягають диспансерного огляду”, – зазначив Віталій Хоменко.
Сам Микола вже будує плани на майбутнє після реабілітації. Він говорить, що хоче повернутися до лав ЗСУ та працювати на бойових посадах.
“Я хочу на бойові (посади – ред.), хочу дронщиком. У мене спеціальність бойового великого дрона “Магура”. Я тут навчався у Житомирі. Хочу ще деякі дрони вивчити. Мене цікавлять великі. Я програміст, можу їх ремонтувати”, – сказав військовослужбовець.
Він додає, що саме виховання і підтримка матері сформували в ньому переконання: після всього пережитого він не може залишитися осторонь захисту країни.
