Радомишльська міська рада ініціювала судовий процес, щоб офіційно закріпити Свято-Миколаївський собор у комунальній власності. Відповідний позов було подано проти місцевої релігійної громади Святителя Чудотворця (Житомирсько-Овруцька єпархія ПЦУ). Попри формальне протистояння в суді, фактично собор уже перебуває під наглядом цієї громади, а підготовче засідання у справі заплановано на 28 квітня.
Інформація про юридичну суперечку з’явилася в медіа з посиланням на матеріали Господарського суду Житомирської області. Як з’ясувалося, розгляд справи розпочався після звернення міської влади на початку квітня 2026 року.
Згідно з судовою ухвалою від 7 квітня, провадження за заявою, поданою 2 квітня, уже відкрито. Головним аргументом позивача є те, що собор, який визнано об’єктом культурної спадщини та розташовано на комунальній землі, досі не має належно оформлених документів про право власності. Наразі споруда офіційно перебуває на обліку як безхазяйне майно.
“Відсутність визначеного власника перешкоджає позивачу укладенню охоронного договору, належному утриманню, збереженню та ремонту пам’ятки, що зумовлює необхідність судового вирішення питання про належність цього майна територіальній громаді в особі міської ради”, – зазначається в тексті документа.
Для роз’яснення ситуації журналісти звернулися до обох сторін процесу – представників муніципалітету та церковної структури ПЦУ.
Позиція міської влади Радомишля
Міський голова Володимир Тетерський пояснив, що судовий позов – це необхідний крок для надання собору правового статусу. Раніше будівля вже визнавалася безгосподарною, проте передати її у повноцінне користування громаді заважала юридична невизначеність. Кілька років тому суд не зміг поставити крапку в питанні власності через претензії двох різних релігійних громад на проведення обрядів у храмі.
За словами очільника міста, зараз храм передано релігійній громаді ПЦУ лише на зберігання та догляд за рішенням виконкому. Тетерський наголосив, що процедуру потрібно “дотиснути” до кінця: спочатку визнати майно комунальним, а вже потім законно передати його в користування вірянам, які й так проводять там служби.
Бачення Житомирсько-Овруцької єпархії ПЦУ
Юристка єпархії Світлана Юрченко-Хлань солідарна з діями міськради, називаючи суд важливим процедурним етапом. Вона підкреслила, що для ефективного розпорядження майном необхідно чітко розмежувати права володіння та користування.
Представниця ПЦУ зауважила, що попередні судові рішення лише скасовували стару приватизацію, але фактично залишили майно в “підвішеному” стані. Щоб єпархія могла фінансово чи організаційно підтримувати громаду, храм повинен мати легітимного власника – чи то державу, чи то місто. Саме тому повторний позов міськради вважають логічним кроком для врегулювання правового аспекту.
Історія переходу храму триває вже не перший рік. У вересні 2023 року споруду опечатали та передали ПЦУ, хоча раніше там проводили богослужіння священники УПЦ Московського патріархату. Процес перетворення майна на безхазяйне розпочався ще влітку 2022 року через тиск громадськості та петиції. Депутат Сергій Галицький тоді зазначав, що відсутність власника дозволила міськраді взяти майно на облік і вичекати рік, необхідний для подання позову про набуття власності.
Депутат підкреслив, що ще навесні 2023 року міськрада готувала рішення про передачу храму на зберігання саме проукраїнській громаді. Завдяки активній позиції жителів московський патріархат був витіснений, і будівля перейшла під опіку релігійної громади ПЦУ.
