
Житомирська пам’ятка архітектури національного значення – “Келії єзуїтського монастиря” – офіційно позбулася статусу приватного майна. Після тривалого судового розгляду прокурорам вдалося довести незаконність відчуження об’єкта, який має особливий правовий режим охорони.
Історія судового протистояння завершилася на користь громади та культурної спадщини. Як повідомила речниця Житомирської обласної прокуратури Анна Островська, право власності юридичної особи на ці приміщення було зареєстровано з грубими порушеннями законодавства. Фактично, суд скасував рішення виконавчого комітету міськради ще від 2004 року, яке стало фундаментом для виведення пам’ятки з державного сектору.
“Споруда є об’єктом державної власності і належить до пам’яток культурної спадщини національного значення, а відтак підлягає особливій правовій охороні. Суд визнав незаконним та скасував рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №200 від 8 квітня 2004 року, на підставі якого об’єкт культурної спадщини вибув із державної власності. Крім того, свідоцтво про право власності на вказаний об’єкт нерухомості, а також державну реєстрацію права власності за юридичною особою визнано недійсними та скасовано”, – зазначила Анна Островська.
Повернення цього об’єкта – це не просто юридична формальність. Це єдиний шлях до встановлення належного контролю за станом руїн, що мають критичне значення для історії регіону.


Спадщина польських магнатів та освіта XVIII століття
Будівля на вулиці Леха Качинського, 12, вважається найдавнішим кам’яним свідком минулого Житомира. Її історія розпочалася у 1724 році, коли ченці-єзуїти за підтримки польської знаті розбудували тут потужний осередок.
- Територія монастиря мала адміністративну автономію під егідою короля Августа ІІ.
- Тут працювала перша в місті школа з трирічним навчанням.
- Окрім келій та житла для вчителів, комплекс включав пекарні, магазини та свічкове виробництво.
- Господарські споруди навколо обслуговували місцеві ремісники.

Друга світова війна не пожаліла монастирський комплекс, перетворивши більшість споруд на попіл. До наших днів дійшли лише руїни келій. У 2025 році прокуратура почала процес їхнього вилучення у асоціації “ФАБ – Замкова гора”, яка розпоряджалася майном без відповідних дозволів державних органів. Наразі до обласної військової адміністрації направлено запит щодо подальшої долі пам’ятки: чи чекає на неї консервація або масштабна реставрація, що дозволить зберегти автентичну цеглу для майбутніх поколінь.

