У селі Покришів на Житомирщині розташувався унікальний музей “Світлиця”, де зібрані понад 300 вишитих рушників, стародавнє Євангеліє старослов’янською та безліч предметів побуту, що відкривають двері у минуле місцевих родин.
Ідея створити музей виникла у Ліни Гудзь, директорки сільського будинку культури. Вона прагнула відтворити атмосферу рідної оселі, щоб відвідувачі, особливо старшого покоління, могли згадати своє дитинство, а молодші – побачити, у яких умовах жили їхні предки.
“Щоб коли людина сюди заходить, якщо це людина в літах, то вона згадала своє дитинство, батьківську хату. Для молодшого покоління це пізнавальна батьківська хата, аби дітки могли уявляти побут, у якому жили їх дідусі і бабусі.”
Будівля, де нині розміщена “Світлиця”, до 2018 року функціонувала як місцева школа. Коли заклад закрився, Ліна Гудзь вирішила використати приміщення для розміщення колекції експонатів, яка за довгі роки вже вийшла з меж будинку культури.
За її словами, будинок підійшов ідеально – він побудований за старими принципами та відображає архітектурні особливості того часу. Тут організовано народний фольклорно-етнографічний простір, де відтворюють традиційні обряди й звичаї села протягом року.
Збір матеріалів для музею почався ще у 1989 році. Переважна частина експонатів – родинні та місцеві речі, серед яких:
- старовинні дерев’яні меблі, зокрема ліжко роду Гудзь;
- знаряддя праці та посуд для приготування їжі;
- вишиті рушники, серед яких є екземпляр майже трьохсотлітньої давності з написом “Воскресіння хрестове”;
- національний одяг: полотняні та льняні сорочки, корсетки, спідниці;
- родинні фото, скрині з приданим та облаштоване покуття з іконами;
- ляльки-мотанки, виготовлені власноруч Ліною Гудзь, понад 700 з яких були передані на благодійні ярмарки.
Особливе місце в музеї займає Євангеліє старослов’янською мовою. Воно збереглося дивом після руйнування місцевої церкви у 1980-х роках.
“Це унікальний експонат. Церкву нашу у 80-х роках розвалили. У нас була дуже гарна церква. І якимось дивом збереглося це Євангеліє на старослов’янській мові.”
У “Світлиці” кожен предмет має свою історію. Ліна Гудзь демонструє кришки для зберігання сала, ярма для волів, прачі для прання різних тканин, чоботи та інструменти майстра, який їх виготовляв. Розписана піч та окрема кімната для рушників і одягу створюють автентичну атмосферу.
Ляльки-мотанки, присвячені історичним подіям та постатям, стали ще й символом благодійності. За допомогою етнографічного колективу “Здвижаночка”, до якого належить Ліна Гудзь, понад 17 тисяч окопних свічок та інші подарунки були відправлені на фронт.
“Активно включилися у волонтерську діяльність. Тільки за минулий опалювальний сезон ми відправили на фронт більше 17 тисяч окопних свічок. Ось прапор, з яким ми по госпіталях їздимо. Це наші подарунки, які нам хлопці відправляють з передової.”
