Культура

Тандеми в освіті та культурі: хто здобув премію “Подружжя науковців – 2026”

Тандеми в освіті та культурі: хто здобув премію “Подружжя науковців – 2026”

Житомирський Дім української культури 18 травня приймав церемонію вшанування сімейних пар. Цього року володарями всеукраїнської премії “Подружжя науковців – 2026” стали два наукові тандеми. Традиційну нагороду вручають за вагомі спільні досягнення у царині вітчизняної науки, освіти й культури.

Нинішня подія є четвертою від моменту заснування відзнаки у 2023 році.

“Ідея такого проєкту виникла ще у 2022 році від науковця Володимира Студінського. Задум з’явився, проте для фінансування потрібно було знайти мецената. Справа в тім, що власні кошти зі своїх відпускних я повністю віддаю на “Премію за збереження кобзарського мистецтва” імені Миколи Нечипоренка. Реалізувати нову ініціативу допоміг підприємець Олександр Ракович. Саме завдяки йому з 2023 року ми стабільно відзначаємо дослідників. Процес вибору лауреатів відбувається колегіально. Кандидатури висуваються, обговорюються і затверджуються за відсутності заперечень”, — поділився деталями історик та краєзнавець Геннадій Махорін, який є співзасновником заходу.

Грошовий еквівалент нагороди становить 3 тисячі гривень. Лауреатами цього сезону оголосили Ольгу та Володимира Білобровців із Житомира, а також Євгенію та Євгенія Костиків із Переяслава.

Володимир Білобровець відомий як літературний редактор та літературознавець. Він уклав посібник “Студії філології Житомирщини: історія, теория” та написав серію розвідок про забутих науковців регіону.

Його дружина Ольга Білобровець має ступінь доктора історичних наук і звання професора Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вона досліджує діяльність поляків в Україні на межі 19-20 століть та має досвід викладання в університетах Кракова і Варшави. Переможниця всеукраїнської премії “Подружжя науковців — 2026” Ольга Білобровець. Житомир, 15 травня 2026 року. Facebook/ЖДУ ім.І.Франка
Тандеми в освіті та культурі: хто здобув премію “Подружжя науковців – 2026”
“Висловлюю подяку за нагороду від себе та своєї дружини Ольги, яка зараз на заняттях. Її науковий доробок є вагомішим. Поза сумнівом, у питанні наукових здобутків першість належить саме їй. Фундаментальною працею є її монографія про життя поляків в Україні на початку минулого століття. За ці розвідки вона отримала премію імені Івана Виговського та право на річне стажування. Тоді я відвідував її у Дрездені, здійснивши давню мрію, адже мій прапрадід був німцем-переселенцем на Волинь. Дуже дякую коханій дружині. Дякую відданим друзям, без підтримки яких цієї відзнаки могло б і не бути. Також дякую організаторам за об’єднання людей”, — підкреслив Володимир Білобровець.
Тандеми в освіті та культурі: хто здобув премію “Подружжя науковців – 2026”
Представник переяславської пари Євгеній Костик є доцентом Переяславського університету імені Григорія Сковороди та кандидатом історичних наук. Його дисертаційне дослідження аналізує роботу кооперативних видавництв в Україні у 1920-1930-х роках. Дружина Євгенія Костик працює заступницею завідувача кафедри іноземної філології, перекладу і методики наукової роботи у тому ж виші та має статус кандидата педагогічних наук.

“Насамперед дякую нашим захисникам на передовій за можливість спокійно працювати і проводити дослідження. Хочу подякувати дружині, яка надихає мене. Житомир дарує приємні емоції. Вперше це сталося тринадцять років тому, коли в місцевому перинатальному центрі народилася моя донька. Саме тому я мав велике бажання знову завітати на цю землю”, — зауважив Євгеній Костик.

Він додав, що попри історичний фах, сфера його безпосередніх інтересів охоплює економічну проблематику України.

“Уже понад двадцять років я викладаю історію економічної думки. Ми детально аналізуємо зі студентами досвід повоєнного відновлення Німеччини та Японії. Вірю, що згодом світ побачить і унікальне українське економічне диво. Мене надихає сучасне покоління молодих науковців країни. Вони володіють прогресивним світоглядом та нестандартними ідеями. Наша держава має колосальні перспективи. Навіть американські фахівці відзначають, що у нас є чому повчитися. Українська нація має надзвичайно сильний генетичний код”, — резюмував науковець.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *