У фондах Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва сьогодні зберігається близько сотні видань творів Тараса Шевченка. Процес їхнього переведення у цифровий формат триває вже понад десять років – перші копії почали створювати ще у 2014 році. Станом на 9 березня 2026 року фахівці оцифрували вже 20 книг, значну частину яких становить література для найменших читачів.
Директорка закладу Лариса Мозгова зазначає, що робота не зупиняється: упродовж поточного року планують опрацювати ще два видання поета.
За словами керівниці, системна популяризація творчості Кобзаря розпочалася під час святкування його 200-річного ювілею. “Щоб читачі могли навіть віддалено доторкнутися до його творів, ми створюємо архів дитячих видань Шевченка”, – пояснює пані Мозгова.
Серед уже оцифрованих матеріалів особливе місце посідають п’ять знакових творів для дітей. Зокрема, у віртуальному доступі з’явилися:
- “Заповіт”
- “Тече вода з-під явора”
- “Закувала зозуленька”
- Тематичні збірки віршів
Пошук цінних екземплярів триває постійно. “Щороку знаходимо щось цікаве. Сьогодні, наприклад, говорили про книгу 1966 року видання. Працюємо над тим, щоб оцифрувати її і представити нашим читачам”, – ділиться планами Лариса Мозгова.
Бібліотекарка Наталія Філоненко розповідає, що найдавнішим скарбом у колекції є поема “Сон”, надрукована ще у 1953 році. Окрім віку, книги вражають своїм художнім оформленням та унікальністю перекладів.
Особливу увагу фахівці приділяють виданню 1966 року, яке містить репродукції гравюр самого Шевченка, та “Кобзареві” від видавництва “Дніпро” (1974 рік). Окремої згадки заслуговує мініатюрний “Заповіт” – книжка кишенькового формату, де текст легендарного твору представлений 55 мовами світу.
Паралельно з архівацією книг працівники бібліотеки шукають нові методи комунікації з аудиторією. Анна Лук’яненко, співробітниця закладу, розповіла про запуск відеопроєкту “Мовне перезавантаження”. Один із його епізодів приурочили до 112-ї річниці від дня народження поета, яку відзначають 9 березня 2026 року.
Творці проєкту прагнуть розширити сприйняття постаті класика. Шевченко тут постає не лише як літератор, а як фундатор сучасної української мови. “Оскільки зараз багато часу проводимо в телефонах, вирішили перейти до формату коротких відео, щоб людям було зручно будь-де їх увімкнути і подивитися”, – додає Анна Лук’яненко.
Загалом 2026 рік має стати продуктивним для цифрової колекції закладу, адже попереду оцифрування ще двох важливих книг великого поета.
