Напередодні Різдва у селі Троща на Житомирщині місцеві школярі взяли участь у майстер-класі з виготовлення солом’яних дідухів — давнього українського символу родини та добробуту.
Фольклорний колектив “Берегиня” запросив учнів Вільшанського ліцею до сільського будинку культури, щоб навчити їх плести дідухи. Окрім практичних навичок, майстрині розповідали про історію та значення цього різдвяного оберега.
За словами керівниці колективу та директорки будинку культури Любові Олійник, підготовка до плетіння починається ще з осені — заготовляють колоски жита, пшениці, ячменю та сухоцвіти, з яких пізніше створюють святкові снопи.
“Дідух — це сніп-оберіг, сплетений із колосся, який символізує рід, урожай, добробут, мир та злагоду, а також зв’язок між поколіннями. Для його виготовлення потрібні колоски жита, пшениці або ячменю, засушені квіти, стрічки для оздоблення та гарний настрій”, — пояснила Любов Олійник.
Майстрині показали, як формувати дідуха: спочатку готують 12 в’язок із колосків, що символізують місяці року. Найкрасивіший пучок стає верхівкою снопа. Далі за допомогою шпагату чи нитки пучки фіксують у великий сніп, формуючи його “серце” та ніжку, щоб оберіг міцно стояв.
“Після підготовки окремих пучків розпочинається формування великого снопа-дідуха. Для його верхівки або серця, як ми кажемо, обираємо найкращого та найвиразнішого із пучків. До верхівки прив’язуємо перші 3 в’язки. Відступаємо 3-5 сантиметрів і шпагатом або ниткою фіксуємо. Далі знову примотуємо по 4-5 пучків і фіксуємо. Після цього формуємо ніжку, аби дідух міцно стояв”, — розповіла Любов Олійник.
Учасниця колективу Олена Островська розповіла, що з 2013 року вони виготовили понад п’ятсот снопів. Їх не лише прикрашали оселі, а й вкладали до пакунків із допомогою для військових, відправляючи на передову під час різдвяних свят.
“Уперше спакували дідуха у 2014 році, коли відправляли передачу нашим воїнам на фронт. Згодом робимо це щороку до різдвяно-новорічних свят. У кожної з нас є кому щось передати, у кожної є хтось на передовій”, — поділилася Олена Островська.
Участь у майстер-класі, за словами Людмили Костюк, допомагає дітям відволіктися від тривожних думок, особливо тим, у кого батьки служать на фронті.
“У даний час у багатьох наших дітей батьки на фронті. І я думаю, що участь у плетінні різдвяного дідуха для них неабияк важлива, бо так діти відволікаються та переключаються на світлі та позитивні думки й емоції”, — зазначила Людмила Костюк.
Учень ліцею Роман Шкаралевич долучився до майстер-класу вп’яте. У його родині дідух завжди роблять із першого врожаю зерна.
“У нас в родині завжди встановлюють дідуха на Різдво. Колоски для нього ми беремо із зерна першого врожаю. Коли ми виїжджаємо в поле, то завжди привозимо додому сніп пшениці або сніп ячменю. Що перше молотимо, то перше і веземо з поля. Дома у нас завжди стоїть сніп. І так робимо вже років зо 5 поспіль”, — розповів Роман.
Для учениці Катерини Варгіч цьогорічний дідух буде першим у родині, адже раніше такої традиції не було.
“Дуже хотілося, щоб така традиція у нас з’явилася та прижилася. Після Святвечора у нашій родині завжди залишають їжу на столі: кутю, хліб і свічку, щоб родичі, які померли, могли прийти та поїсти. Кожен молиться, думає про мир і про перемогу України”, — поділилася Катерина Варгіч.
Ще одна учениця, Злата Семенюк, мріє, щоб якнайшвидше настала Перемога для України та здійснилися бажання всіх українців.
