6 січня за новоюліанським і григоріанським календарем християни відзначають Богоявлення, або Водохреще. Це свято має глибокий богословський зміст і усталені церковні традиції, які часто плутають із народними звичаями.
Про походження Водохреща, освячення води, її використання у побуті та популярну традицію купання кореспондентам розповів настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору в Житомирі отець Богдан Бойко.
Як виникло свято Хрещення Господнього
За словами священника, до ІІІ століття в церкві існувало одне спільне свято – народження Ісуса Христа та його хрещення в річці Йордан. Згодом ці події розділили, і нині Різдво відзначають 25 грудня, а Хрещення Господнє – 6 січня.
Таким чином, пояснює отець Богдан Бойко, церква окремо прославляє втілення Бога в людському тілі та шлях, який Христос показав людям через покаяння і хрещення.
“У цей день на Водохреще Дух Святий освячує воду, а ми молимося, щоб вона була нам помічною. У церкві цю воду називають великою агіасмою – великою святинею. Це та вода, яка весь рік є в нашому домі, і ми п’ємо її щоранку потрохи”, – розповів священник.
Коли у церкві освячують воду
Освячення води відбувається не лише у день свята. За словами настоятеля Свято-Михайлівського кафедрального собору, воду освячують і напередодні, і безпосередньо на Водохреще.
“5 січня ми вже освятили водичку, її роздають усім охочим. 6 січня у нас дві святкові літургії – о 6:45 і о 9:00, після яких також відбувається освячення води”, – сказав отець Богдан Бойко.
Чи є різниця між водою 5 і 6 січня
Священник наголошує: вода, освячена 5 і 6 січня, не відрізняється між собою.
“Освячення 5 січня з’явилося тому, що перед великими святами церква традиційно освячувала воду і хрестила вірних. Саме напередодні Водохреща багато людей приймали хрещення, щоб 6 січня вже брати участь у богослужінні і вперше причащатися”, – пояснив настоятель.
Звідки беруть воду для освячення у Житомирі
Воду, яку освячують і роздають на території Свято-Михайлівського кафедрального собору, беруть із джерела. За словами отця Богдана Бойка, вода для освячення може походити не лише з річок чи струмків.
Є громади, де воду освячують безпосередньо у природних водоймах, однак у Житомирі такої практики не застосовують.
Як використовують водохрещенську воду
Набравши освячену воду, вірянам радять насамперед попити її, омитися та поділитися нею з близькими. Також прийнято з молитвою “Отче наш” окропити своє житло.
“Ми споживаємо цю водичку щоранку, щоб зміцнювати себе, укріпляти духовно і отримувати Боже благословення через її споживання”, – зазначив отець Богдан Бойко.
За словами священника, освячену воду можна використовувати і в інших випадках:
- окроплювати помешкання, автомобілі, будівлі та землю перед початком будівництва;
- омиватися водою;
- додавати кілька крапель до вже приготованої їжі.
Як зберігати воду і що робити з залишками
Освячену воду рекомендують зберігати вдома біля ікон, Святого Письма або молитовників, використовуючи її протягом року.
“Якщо водичка залишилася, її можна вилити у відерце, а навесні полити город або землю, коли все починає рости. Це буде дуже добре”, – пояснив настоятель.
Купання на Водохреще: церковний погляд
Традиція пірнання в ополонку, за словами священника, не є обов’язковою і не має прямого церковного походження. Церква не забороняє такого обряду, але наголошує: він не має духовного значення.
“Звичай занурюватися у воду з’явився лише з 2004 року. У церкві цього не було. Жодні гріхи не омиваються водохрещенською водою. Гріхи омиваються через покаяння і зміну життя”, – сказав отець Богдан Бойко.
