У Житомирі відбулася траурна церемонія прощання з Юрієм Володимировичем Щуром, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині 3 грудня 2025 року.
Юрій Щур народився 6 червня 1972 року у селі Стетківці Житомирської області. Його дитинство пройшло у колі родини та друзів, а сам Юрій вирізнявся енергійністю, допитливістю та життєрадісністю. Після закінчення місцевої школи він здобув професію тракториста-машиніста та електрозварника у Любарському ПТУ, а пізніше проходив строкову службу у військово-морському флоті.
Повернувшись до цивільного життя, Юрій працював у сільському господарстві, виконуючи різні роботи — від тракториста до комбайнера та механізатора. Колеги відзначали його сумлінність, відповідальність та добросовісність у будь-якій справі.
У 1995 році Юрій створив власну сім’ю, разом із дружиною виховували доньку, яку він любив понад усе. Після реформування місцевого господарства він працював у різних сферах, включно з періодом за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення рф він повернувся додому та працював у Новочорторийському технологічно-економічному фаховому коледжі.
Друзі та колеги згадують його як життєрадісну, веселу та добру людину, яка завжди готова була допомогти, цінувала дружбу та підтримувала тих, хто цього потребував.
У квітні 2023 року Юрій Щур вступив до лав Збройних Сил України. Служив молодшим сержантом, майстром відділення батальйону безпілотних систем.
Його служба часто проходила у найгарячіших точках фронту, де він щохвилини ризикував власним життям. За мужність та самовідданість Юрій Володимирович отримав відзнаку Міністра оборони України — «Лицарський хрест», медаль “Ветеран війни-Учасник бойових дій”, а також численні грамоти та подяки.
3 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України на Дніпропетровщині Юрій Щур героїчно загинув. Він залишив по собі пам’ять як людина мужня, віддана своїй країні та близьким.
