Єдиний у Житомирі сміттєпереробний завод опинився на межі закриття. Керівник ТОВ “МС Соціальний проєкт” Євгеній Барах під час круглого столу 27 березня 2026 року офіційно заявив: якщо тариф на переробку відходів не буде переглянуто, підприємство зупиниться 1 липня 2026 року.
Ключовою причиною такого радикального кроку називають глибоку збитковість об’єкта. На фінансовий стан заводу тиснуть податкове навантаження, різке здорожчання енергоносіїв та пального, а також необхідність підтримувати технічний стан транспорту й виплачувати гідну заробітну плату персоналу. За словами Бараха, без підтримки міської ради альтернативи закриттю та звільненню людей просто не існує.
“Ми будемо змушені закрити сміттєпереробний завод у Житомирі, ми не будемо працювати у збиток”, – наголосив Євгеній Барах.
Детальну структуру витрат розкрила фінансова директорка підприємства Вікторія Осадчук. Вона підкреслила, що чинні розцінки на послуги заводу абсолютно не відповідають сучасним ринковим реаліям.
Згідно з даними фінансового відділу, з моменту останнього перегляду цифр відбулися такі зміни:
- вартість дизельного пального підскочила на 85%;
- ціна на електроенергію зросла на 65% порівняно з жовтнем 2024 року;
- виникла гостра потреба у коригуванні фонду оплати праці для понад 150 працівників.
Ситуація стала предметом палких дискусій на території заводу, де зібралися представники Житомирської міськради, ОВА, бізнес-середовища, екологи та науковці. Усі сторони визнають складність моменту, проте погляди на шляхи вирішення різняться.
Начальник управління житлового господарства міськради Андрій Гуменюк повідомив, що 26 березня мерія отримала нові розрахунки. Проте попередня перевірка документів, надісланих раніше, виявила певні економічні неточності.
Позиція муніципалітету залишається незмінною: будь-яке підвищення вартості послуг для населення має бути бездоганно обґрунтованим. Гуменюк зауважив, що станом на 27 березня вони бачили вже три різні варіанти тарифної сітки від інвестора. Перші пропозиції були відхилені через помилки, які представники заводу вже визнали. Новий пакет документів, що надійшов напередодні круглого столу, фахівці ще не встигли детально опрацювати.
Сьогоднішні ціни базуються на розрахунках кінця 2024 року. Тоді вони вважалися цілком адекватними й відповідали витратній частині підприємства.
Андрій Гуменюк нагадав параметри чинного тарифу: 23 гривні 52 копійки з однієї особи на місяць або ж 120 гривень за один метр кубічний відходів. На той момент ці цифри дозволяли заводу функціонувати без дефіциту коштів.
Заступник мера Сергій Кондратюк спробував знизити градус напруги, зазначивши, що місто зацікавлене у збереженні такого стратегічного об’єкта. Він відкинув звинувачення у небажанні йти назустріч бізнесу, пояснивши затримку лише процедурними вимогами до перевірки економічних показників.
Він запевнив, що влада готова оперативно зібрати виконавчий комітет для вивчення останніх правок від підприємства. Мета мерії – знайти компромісний варіант, який дозволить заводу працювати, не створюючи надмірного навантаження на гаманці житомирян.
Однак Євгеній Барах вважає дії чиновників маніпулятивними. Він стверджує, що виявлені технічні помилки в розрахунках не мають критичного впливу на кінцеву цифру тарифу, а увага акцентується на другорядних речах замість обговорення зростання вартості енергоносіїв.
Керівник заводу порівняв ставлення до приватного інвестора та комунальних підприємств. Він згадав про бюджетні вливання в “Теплокомуненерго” для покриття збитків та закупівлю сонячних панелей для муніципальних об’єктів за мільйони гривень. На думку Бараха, правила гри мають бути рівними для всіх, а постійні обіцянки в кабінетах так і не перетворилися на реальні кроки для порятунку сміттєпереробної галузі міста.
