Чотирнадцятирічна Олександра Максименко з Йосипівської гімназії сконструювала ультразвуковий браслет для людей із порушенням зору. Паралельно школярка розробила інтерактивну лазерну іграшку для котів. Обидва винахідницькі проєкти здобули визнання на престижних всеукраїнських конкурсах.
“Якщо на шляху людини з порушенням зору або частковою втратою зору постає певна перешкода, наприклад, парта чи стіл, то спеціальний датчик посилає звуковий сигнал. Це важливо для людей, які не можуть без сторонньої допомоги визначити для себе безпечність пересування”, — розповіла Олександра Максименко.
Ідея створити помічника для незрячих виникла через надмірну вартість подібних девайсів, ціна яких у магазинах стартує від 26 тисяч гривень. Разом із вчителем інформатики Аркадієм Петровським дівчина знайшла доступні комплектуючі та власноруч зібрала бюджетний аналог. Згодом успіх повторився вже в іншому напрямку — розробці електронних іграшок.
“Власне, це була наша спільна ідея. Ми хотіли допомогти людям, які втратили зір зовсім або частково. Ми подумали, подивилися в інтернеті, які вже є схожі розробки. Нас зацікавив ультразвуковий браслет для людей із порушенням зору або частковою втратою зору. Але коли подивилися на його ціну, а він коштував щонайменше 26 тисяч гривень, то після цього Олександра вирішила зробити браслет самостійно. Зібрала комплектуючі через інтернет та виготовила власну і значно дешевшу його версію”, — розповів Аркадій Петровський.
Травнева виставка “ChildTechExpo” принесла юній розробниці диплом першого ступеня за автоматизовану лазерну забаву. Користуватися нею досить легко.
Виріб нагадує звичайну дерев’яну коробку, проте всередині прихована розумна начинка.
“Всередині в коробці вмонтована ардуїнова плата. Зверху є проводи та лазер, які обертаються. Зокрема, обертається лазер, за допомогою чого передається світло на стіни, підлогу та стелю. Кошеня бачить це світло, проявляє зацікавлення і починає гратися”, — сказала Олександра Максименко.
Наразі тандем учениці та педагога працює над новим складним завданням для конкурсу МАН, який відбудеться 2027 року.
“Ми хочемо виготовити автоматизовану систему у сховищі нашої гімназії, яка буде підраховувати, скільки дітей та працівників гімназії сюди зайшли і скільки людей вийшли з нього. Результат підрахунків виводитиметься на великому моніторі. Ось така задумка у нас є. Я її розсекретив. Ми вже приступили до реалізації. Компоненти закупили для Arduino.”, — сказав Аркадій Петровський.
Окрім технічних захоплень, підліток веде активне життя у селі Шевченкове: катається на велосипеді та доглядає за домашніми тваринами.
Мама дівчини Тетяна Максименко зізнається, що технічний талант доньки — це велика заслуга вчителя, який зумів розгледіти потенціал у звичайній домашній дитині.
“Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому. Це заслуга вчителя інформатики. У моїй дитині він побачив талант до техніки, а я — ні. Вона для мене — більш домашня. Вона малює, допомагає мені, млинці смачні готує. Вона мені така. Як розробника техніки, то я цього в ній не бачу. А от її вчитель зумів побачити і змотивував цей талант розвивати”, — розповіла Тетяна Максименко.
