Реформа децентралізації, яка стартувала в Україні у 2014 році, залишається актуальною й нині. У країні триває передача повноважень на місця, а питання контролю за рішеннями громад, укрупнення ОТГ та євроінтеграційних зобов’язань стають предметом гарячих дискусій. Про виклики та перспективи у сфері децентралізації розповів народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін в інтерв’ю для Житомир.info.
За словами парламентаря, головне завдання нині – зберегти баланс між наданими повноваженнями, ресурсами та відповідальністю на місцях.
«Проблема не в повноваженнях, а у відповідальності»
На думку Віталія Безгіна, місцеве самоврядування сьогодні має достатньо повноважень і ресурсів, однак часто бракує саме відповідальності. І саме в цьому полягає один з основних ризиків – щоб реформа не трансформувалася у «феодалізацію» окремих територій.
«Децентралізація – це гроші, повноваження і відповідальність. З грошима й повноваженнями ситуація покращилася, але з відповідальністю ми ще трохи відстаємо. Головне – не допустити перекосу, щоб замість сильної місцевої влади не виникли нові феодальні анклави»
Нагляд за місцевими рішеннями: крок до євроінтеграції чи загроза автономії?
У травні Верховна Рада підтримала законопроєкт, який передбачає створення механізму нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Це викликало побоювання серед частини місцевих керівників, однак Безгін наголошує – йдеться не про втручання в автономію, а про впровадження європейської практики.
За його словами, наразі Україна – єдина країна в Європі без такого нагляду. В інших державах цю функцію виконують префекти або воєводи – представники держави на регіональному рівні, які мають право аналізувати, консультувати і навіть оскаржувати незаконні рішення в суді.
Крім того, законопроєкт передбачає створення єдиного реєстру рішень місцевого самоврядування – це має забезпечити прозорість і публічність.
«Це вимога Єврокомісії і частина зобов’язань у межах євроінтеграції. Йдеться про 460 мільйонів євро макрофінансової допомоги, що критично важливо для України під час війни»
Проте перспективи ухвалення документа в другому читанні залишаються невизначеними – до нього подано майже 2 800 правок. Враховуючи воєнний стан, парламентар висловив стриманий оптимізм щодо темпів його проходження.
Укрупнення громад: точкове, але неминуче
Попри завершення адміністративної реформи 2020 року, процес укрупнення громад в Україні триватиме. Однак, як підкреслює депутат, це не буде масове явище. Мова йде лише про ті громади, які не здатні забезпечити базовий рівень послуг для населення.
Найголовніші чинники для перегляду адміністративно-територіального устрою – відсутність дітей у громаді (а отже, і майбутнього), а також неефективна організація послуг. Водночас для прифронтових і деокупованих територій можуть діяти окремі підходи.
На прикладі Житомирської області Віталій Безгін зазначив, що область загалом має збалансований адміністративний поділ, а можливі зміни будуть радше винятками, ніж правилом.
«У Житомирській області, здається, великої дискусії по громадах не було. Був певний спір по Малину, але загалом область пройшла реформу збалансовано»
Коли можливі наступні зміни?
Ідеальний момент для ухвалення рішень щодо нових меж громад чи районів, на думку Безгіна, – період між завершенням воєнного стану і початком наступної виборчої кампанії на місцях. Це дасть змогу оцінити ситуацію після війни, дати людям час повернутися додому й зрозуміти, на якій території вони обиратимуть владу.
Наразі ж головне – не зупиняти процес реформування і не втратити ключовий фокус: забезпечити дієву, відповідальну і прозору владу на місцях.
