Міжнародні дискусії навколо завершення війни в Україні останнім часом активізувалися. 17 квітня в Парижі відбулася зустріч представників США, країн Європи та України, під час якої обговорювалися можливості припинення бойових дій. Наступний раунд переговорів планується вже найближчим часом у Лондоні.
Про те, чи дійсно мирний процес набирає обертів, яку роль у ньому відіграє Дональд Трамп, чи існує ризик втрати частини територій та чому визнання окупації може стати фатальним, розповів в інтерв’ю для Житомир.info колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Трамп грає ва-банк»: як передвиборча кампанія в США впливає на переговори
На думку Клімкіна, наразі дипломатична активність зросла саме через політичні інтереси Дональда Трампа, який прагне продемонструвати світові, що саме він здатен «зупинити війну».
«Трамп дуже хоче результату найближчими тижнями. Готується зустріч з Путіним у Саудівській Аравії. Вона буде в травні, граються ще з датами, граються з тим, як підготуватися до візиту», – каже ексміністр.
Він підкреслює, що така зустріч має значно ширший контекст: Близький Схід, Іран, Арабський світ. Але припинення вогню в Україні — один із ключових козирів Трампа на виборах.
«Це питання його особистої політичної довіри. Якщо Трамп – то зроби. Навіть якщо зробить не дуже вдало, але зробить. Для нього головне — мати, що “продати” виборцю».
Саме тому Клімкін вважає, що шанс на припинення вогню є, і він – реальний. Проте питання – якою ціною?
Ніяких поступок у правовому полі
Один із головних страхів українського суспільства — ймовірність втрати територій або легалізації їх окупації. Клімкін вважає, що жодних юридичних поступок бути не може.
«Це як відрізати від себе руку чи голову. Тоді ми будемо країною-інвалідом. Чесно маємо собі це сказати», – наголошує дипломат.
Водночас він визнає, що зараз звільнити окуповані території військовим шляхом Україна не може — немає достатнього ресурсу, включаючи західну зброю, яка, за його словами, є критично необхідною. Але це не означає, що слід погоджуватися на легітимізацію російської окупації.
Найгірший сценарій, який може реалізуватися у випадку припинення вогню без звільнення окупованих територій — це поступове витіснення українців з цих регіонів і демографічне перезавантаження, яке Росія здатна реалізувати за 5-7 років.
Небезпека втрати західної підтримки
Ще один ризик, який Клімкін називає критичним — це можливість припинення безпекового співробітництва з Заходом. Путін, за його словами, прагне саме цього — «відрізати» Україну від розвідки, логістики, навчань і поставок зброї.
«Наші військові сильні, коли є західна підтримка. Ми не зможемо завтра виробляти Patriot або винищувачі. Це десятки мільярдів і 10–15 років», – пояснює він.
Клімкін підкреслює, що навіть з урахуванням українського інженерного потенціалу, у короткій перспективі замінити західну підтримку нічим.
«Російська Україна» в уявленні оточення Трампа
На запитання, чи може Трамп у разі обрання диктувати Україні умови миру, колишній міністр відповідає — цілком може. І проблема не лише у Трампі, а й у його оточенні, яке не завжди розуміє глибинну ідентичність українських територій.
«Вони знають, що Київ, Житомир, Львів – це Україна. А що в Донецьку чи Криму? Там же російською говорять. Отже, “російська Україна”», – іронічно коментує Клімкін.
Він наголошує, що мова не є визначальним фактором. Головне – національна ідентичність, яку важко пояснити у Вашингтоні.
На завершення Павло Клімкін акцентує: припинення вогню може бути можливим, але умови миру, які «продадуть» як компроміс, не повинні перетворити Україну на територію без суб’єктності. Інакше – це буде не мир, а ілюзія миру з довгостроковими наслідками.
