Житомирська психологиня та майстриня мануальної терапії Світлана Сарасваті вирішила кардинально змінити своє життя, обравши шлях військової служби у віці 64 років. У січні 2026 року вона успішно пройшла військово-лікарську комісію та наразі чекає на фінальне підтвердження від командира обраної частини, щоб підписати контракт із Збройними силами України.
Для Світлани цей крок не є спонтанним емоційним поривом. Поштовхом до роздумів стала травма ноги восени 2025 року – вимушена нерухомість змусила жінку переоцінити власне буття. Вона зізнається, що відчула: найважливіші події країни проходять повз неї, а життя без служіння іншим втрачає сенс. Остаточно переконати себе допомогла зустріч із 24-річним воїном, який повернувся з трирічного полону. Його незламність і радість від самого факту життя надихнули жінку бути поруч із такими людьми, надаючи їм професійну та людську підтримку.
Шлях до війська виявився непростим через вікові стереотипи.
Під час проходження комісії Світлані довелося зіткнутися з відвертим нерозумінням з боку оточуючих. “Бабцю, йди додому,йди на пенсію, йди до внуків”, – чула вона в коридорах установи, проте реагувала на це незворушно та впевнено. Психологиня переконана: ніхто не має права обмежувати її у виборі, якщо вона відчуває в собі сили та енергію. Побратими, які вже знають Світлану, підтримують її рішення, відзначаючи її витривалість і багатий досвід.
Життя Світлани Сарасваті поза межами військкомату завжди було насиченим і багатогранним:
- Керівництво жіночим клубом та організація персональних художніх виставок.
- Проведення благодійних аукціонів картин для фінансової підтримки армії.
- Викладання йоги та сеанси мануальної терапії.
- Гра на барабанах та подорожі до українських монастирів.
- Виховання чотирьох онучок і допомога родині.
Навіть її псевдонім – Сарасваті – несе глибокий зміст, адже це ім’я богині-покровительки знань та мистецтв, яке жінка використовує вже два десятиліття. Проте зараз її головне прагнення – одягнути піксель. Світлана не боїться обстрілів, адже з 2022 року працювала з пацієнтами у стані депресії та панічних атак, навчившись опановувати власний гнів під час тривог.
Я не боюся ні шахедів, ні ракет. Я це вже прожила, починаючи з 2022 року. І працювала з цим фактично як фахівець.
Спадковість також відіграє роль у цьому рішенні: жінка народилася у військовій сім’ї, а її онука з чоловіком уже захищають Україну на фронті. Світлана Сарасваті вірить, що армія – це її стихія, де її навички психолога та фізична підготовка стануть у пригоді. Підтримка друзів у соцмережах лише додає їй впевненості: вона йде туди, де відчуває себе найбільш потрібною.
