У Житомирі зустріли тіла двох воїнів, які загинули у 2024 році, боронячи Україну від російських загарбників. На щиті до рідного міста повернулися 49-річний десантник Геннадій Зубайдов та 37-річний нацгвардієць Юрій Топоров.
Геннадій Зубайдов – життя, віддане Україні
Геннадій Ізотуллович Зубайдов народився 11 грудня 1974 року в селі Дмитрашківка на Вінниччині. Після навчання у Бершадському ПТУ працював водієм, а у 2001-2004 роках проходив службу за контрактом у Нацгвардії. У мирному житті займався перевезеннями, але завжди залишався небайдужим до долі держави.
З початком Революції Гідності став учасником Майдану, а з 2014 року добровольцем вирушив на фронт у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Після служби повернувся до цивільного життя, але у лютому 2022 року знову став до зброї – у складі 95-ї десантно-штурмової бригади.
Він зазнав кількох поранень, мав інвалідність, однак не полишив боротьбу. З 2023 року служив у 71-му мобільному шпиталі, де був командиром відділення та головою Ради сержантів. У серпні 2024 року його перевели до 21-ї окремої механізованої бригади. 4 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Веселе Курської області старший сержант із позивним «Кайман» загинув. Додому Герой повернувся лише через 10 місяців.
Юрій Топоров – шлях нацгвардійця
Юрій Олександрович Топоров народився 8 липня 1986 року в Таджикистані, але дитинство і юність провів у Житомирі. Навчався у школі №14, здобув робітничу професію, працював у різних сферах – від торгівлі до підприємства «Кромберг енд Шуберт».
З дитинства захоплювався спортом, відвідував гуртки та секції, здобував перемоги у змаганнях. Любив техніку, риболовлю, подорожі та активний відпочинок. Юрій був щирим, добрим і відповідальним – справжньою опорою для батьків та люблячим хрещеним дітям.
З початком повномасштабної війни добровільно став на захист України у складі Національної гвардії. 21 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області загинув від ворожого артобстрілу. Лише через рік і сім місяців Герой повернувся на рідну землю.
У скорботі за Юрієм залишилися рідні, кохана, друзі та бойові побратими.
Вічна пам’ять і слава Героям!
