Для родини Лободи відома акушерка Надія Танська є справжнім лідером. Її онук Сергій Лобода, який працює хірургом та медичним директором Університетської лікарні № 1 НУОЗУ імені Шупика, поділився, що бабуся особисто приймала пологи під час його появи на світ. Вона досі веде за собою всю родину. Бабуся задає темп.
Свій сотий день народження жителька Чуднова Надія Танська відзначила 18 червня. Жінка народилася в селі Карпівці Вільшанської громади. Батько ювілярки був хазяйновитим і дуже грамотним чоловіком, а мати мала неписьменний, але надзвичайно міцний характер. Сьогодні жінка пишається донькою, двома онуками та чотирма правнуками. Головним досягненням вона вважає родину. Робота теж приносила щастя.
“Це було одне акушерсько-гінекологічне відділення. І нас було двоє. Була медсестра, яка забирала дитину, і була акушерка, яка приймала пологи. У мене половина Чуднова, якщо не більше, пів району – це, напевно, є мої, у яких я приймала пологи”, – сказала Надія.
Медичній справі жінка присвятила майже пів століття після повернення з евакуації у 1946 році. У Чуднівській лікарні Танська пропрацювала 47 років. Вона стала легендою медзакладу.
Найбільшим подвигом у житті ювілярки стало народження доньки Таїси. Перша дитина Надії після шлюбу з місцевим фотографом Володимиром Танським прожила лише три доби. Друга дівчинка народилася мертвою. Медики суворо забороняли жінці вагітніти знову. Надія ризикнула.
“Народилась моя Таїса Володимирівна. Золота дитина, слухняна, вона багато добилася. Вона 25 років пропрацювала в Київській лікарні № 12”, – розказала Надія Танська.
Таїса Лобода згодом отримала звання заслуженого лікаря України. Вона безмежно вдячна матері за цей сміливий крок. Мама подарувала життя.
“Мамі заборонили народжувати, але мама – акушерка, завагітніла, виносила і народила мене, слава Богу. Я вважаю, що це її найбільший жіночий подвиг – те, що вона дала мені життя. Я дуже вдячна їй за це”, – сказала Таїса.
Донька згадує, що колосальна підтримка матері відчувалася завжди. На початку кар’єри Таїса працювала санітаркою у Чуднові. Мама допомагала їй. Потім дівчина три роки поспіль намагалася вступити до медичного інституту. Мати вірила в неї.
“Коли я навчалась, мама приїздила до мене в Тернопіль. У половині дванадцятої приходив потяг, мама приходила в гуртожиток, готувала їсти нам усім на тиждень і о четвертій годині ранку від’їжджала додому, а на дев’яту годину вже була на роботі”, – розказала Таїса Лобода.
За плечима сторічної жінки – Голодомор та Друга світова війна. Під час німецько-радянської війни батько Надії пішов на фронт. Сім’ю евакуювали до Узбекистану в Самарканд. Юна дівчина тоді вже мала диплом Житомирського медичного училища. Її одразу направили працювати.
“І то був ад. Як була Сталінградська битва, то їх возили, ніяких ліжок не було. Були узбецькі ковдри розстелені, а людей виселяли. Стояв п’ятиповерховий будинок, то всіх виселили і зробили шпиталь, і там я працювала медичною сестрою. Там так було. Не було кому, не було тих медсестер. Хоч я ще й не закінчила навчання, але бачили, яка я була до роботи, як старалася. Мене там залишили на роботі на півтора року в цьому воєнному шпиталі”, – розказала Надія Танська.
Жахіття тоталітарного режиму жінка пізнала ще в дитинстві. У день ювілею вона згадує страшний Голодомор 1933 року. Малі діти заглядали у вікна хат.
“От ми ходили під вікнами і дивилися. Колись не було стільців, а в хатах був стіл і довга лавка. Щоб люди приходили і сідали. І той лежав на цій лавці, і вмирав. І в нього так ті ребра було видно, як вони рухались, коли він дихав. Ми це все дивилися під вікном. А потім нас не пускали туди, бо зловлять і заріжуть на м’ясо. Дуже багато було, що дітей різали”, – пригадала ювілярка.
Нинішні події в Україні Надія Танська переживає дуже важко. Вона відкрито засуджує злочини Росії. Жінка емоційно висловлюється про Путіна.
“Щоб за таку мухришку, як цей нещасний Путін, не було на нього управи? Чого ви чекаєте, що він нам усім погрожує. А Москву не чіпайте. То це що? Це хто там сидить? Ну, слава Богу, кинули один раз на Червону площу”, – розказала Надія Танська.
З нагоди визначної дати видатну акушерку офіційно нагородили. Надія Танська отримала відзнаку імені Левка Лук’яненка “За служіння Українському народу”. Також їй вручили орден святого апостола Андрія Первозванного від ПЦУ. Заслужена шана героїні.
