У Житомирі відбулося прощання з військовим Максимом Яроцьким, який після численних поранень і важких боїв 3 вересня 2025 року загинув, захищаючи рідну землю. Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Максим Андрійович Яроцький (12.01.1981 – 03.09.2025) народився у Житомирі, а дитинство та шкільні роки провів у селі Райгородок разом із родиною. Там він закінчив місцеву школу, проявляючи інтерес до навчання й творчості: відвідував гуртки, співав у хорі, грав у футбол, займався стрільбою. З юних років допомагав рідним та разом із батьком-мисливцем і братом пізнавав витривалість і любов до природи.
У 18 років Максим пережив важку втрату — смерть матері. Попри біль, він здобув професію муляра й столяра у ПТУ №1 Житомира, працював старанно та мріяв створити власну майстерню з обробки дерева. Його вміння та «золоті руки» високо цінували колеги та близькі.
Максим був щасливим сім’янином — чоловіком для дружини Олени та турботливим батьком для двох синів і доньки. Він прагнув дати своїм дітям усе найкраще й вірив у щасливе майбутнє своєї родини.
Після повномасштабного вторгнення Росії він намагався одразу стати на захист України, однак спершу отримав відмову як багатодітний батько. У червні 2023 року йому дозволили вступити до лав захисників, і він вирушив на фронт разом із братом. Його приклад наслідував і старший син Дмитро, уклавши контракт зі Збройними Силами.
На передовій Максим пройшов тяжкі бої, неодноразово зазнавав поранень, але завжди повертався до побратимів. За мужність і стійкість був відзначений державними та відомчими нагородами — серед них медаль «Ветеран війни – учасник бойових дій» та відзнака Міністра оборони України «За жертву крові в боях за волю України».
Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, які давали підстави для демобілізації, Максим не полишав службу. Він втратив багатьох друзів і вважав, що його місце — на фронті. 3 вересня 2025 року серце захисника зупинилося. Герой до останнього подиху залишався на сторожі свободи та незалежності своєї країни.
У вічному смутку його дружина, діти, рідні, друзі та побратими. Пам’ять про Максима Яроцького, його силу та любов до України залишиться назавжди.
