Попри війну й кризу, сільське господарство Житомирської області залишається одним із ключових драйверів економіки. Хоч про аграрний сектор нині говорять значно менше, саме він забезпечує продовольчу безпеку, зберігає робочі місця й дає надходження до бюджету.
Про виклики клімату, перспективні культури, підтримку фермерів і нові можливості у галузі розповіла заступниця начальника Житомирської ОВА Наталія Арендарчук.
Погода більше не на боці аграріїв
Протягом останніх двох десятиліть кліматичні умови в регіоні зазнали суттєвих змін. Середньорічна температура зросла на 1,8 градусів, а влітку – на 2,4 градусів. Замість стабільного вологості Полісся – дедалі частіше посухи, шквали, град, весняні заморозки.
Житомирщина, яка традиційно мала достатньо вологи, вже офіційно входить у зону нестійкого та недостатнього зволоження. Частина земель потребує зрошення.
«У 2024 році понад 6 тис. га угідь були під поливом, з них 2 тис. га – крапельне зрошення, решта – дощувальні установки. В області працює два об’єднання водокористувачів: «Лесині джерела» та «Товща»», – зазначила Наталія Арендарчук.
Нестабільна погода вже не раз спричиняла втрати врожаю. Озимий ріпак вимерз без снігу, весняні морози вбили ягідні культури, а град пошкодив зернові. Посівна 2025 року стартувала практично без вологи у ґрунті.
Нові культури: коноплі, амарант, лікарські рослини
Потепління спонукало фермерів вирощувати культури, які раніше не підходили для північного регіону. Поряд із традиційними зерновими активно розвиваються напрямки технічних, нішевих і теплолюбних рослин.
- Коноплі: у 2024 році зібрано врожай зі 700 га, цього року посіяно вже 1,4 тис. га. У планах – збільшення площ до 2 тис. га. В регіоні зареєстровано індустріальний парк з їх переробки.
- Амарант: за 10 років культура перейшла з півдня в Полісся. Має високу поживність, не містить глютену.
- Лікарські рослини: напрям зростає через попит на органічну продукцію. Деякі фермери вже працюють з місцевими переробними підприємствами.
Посівні площі зростають, хміль і далі лідирує
У 2025 році аграрії Житомирщини планують засіяти понад 1,1 млн га – це на 14 тис. га більше, ніж торік. Уже завершено посів ранніх зернових, далі сіють кукурудзу, сою, соняшник.
Область зберігає національне лідерство у виробництві хмелю – тут розташовано 75% усіх площ країни. У 13 господарствах хміль вирощують на експорт, а єдиний в Україні сертифікований завод виготовляє гранули згідно з міжнародними стандартами.
Також в регіоні:
- Посаджено близько 1 200 га лохини, 500 га горіхів, 120 га малини й 62 га суниці садової;
- Площа під льоном олійним з 2018 року зросла вдвічі – до 2,2 тис. га.
Підтримка держави: гранти, компенсації, кредити
Попри війну, уряд продовжує програму підтримки агросектору. У 2025 році передбачено понад 6 млрд грн на допомогу виробникам. Найпопулярніші з них:
- «Свій сад»: до 400 тис. грн/га (макс. 70% вартості проєкту);
- «Своя теплиця»: 2–7 млн грн на будівництво теплиць площею до 2,4 га;
- «Новий рівень»: до 8 млн грн на переробні підприємства за умови створення не менше 5 робочих місць;
- Компенсація 25% вартості української техніки;
- Субсидії: 7 тис. грн на ВРХ, 2 тис. грн – за кіз або овець (до 500 голів);
- Меліорація: відшкодування 25% витрат.
Програма «Доступні кредити 5-7-9» стала рятівною під час війни. У 2024 році 171 аграрне підприємство області залучило 982,8 млн грн. За іншими програмами:
- 100 млн грн – на садівництво та теплиці;
- 55,6 млн грн – на переробку;
- 11,56 млн грн – компенсація вартості техніки для 50 підприємств.
Зменшення американських грантів: що залишилося
Скорочення програм USAID позначилося на інвестиційній активності, однак регіон отримав суттєву підтримку в попередні роки. Завдяки USAID було створене перше в регіоні об’єднання водокористувачів «Лесині джерела», надавались добрива, консультації та сприяння переробці органіки.
Зараз програма USAID AGRO продовжує діяти, але в скороченому форматі. Частину фінансування аграрії можуть отримати через інші канали — DFC, FAO, ЄБРР тощо.
Бюджет, податки та прибутки: цифри 2024 року
Аграрний сектор Житомирщини у 2024 році зріс на 1,1 млрд грн або на 2,3% у порівнянні з 2023 роком. Зібрано 2,5 млн тонн зерна — це на 5% більше, ніж торік. Цей обсяг повністю покриває потреби області та формує експортний потенціал.
Житомирщина утримує топові місця серед регіонів за площею посівів:
- 1 місце – хміль;
- 2 місце – овес, гречка;
- 3 місце – льон олійний, картопля;
- 4 місце – жито, соя;
- 5 місце – плодово-ягідні культури.
Поголів’я ВРХ та корів залишається серед найвищих в Україні (9 і 6 місця відповідно), за виробництвом молока й яєць регіон на 7 місці.
Податкові надходження від сільського господарства зросли на 20%, основними залишаються ПДВ, податок на прибуток і єдиний податок 4-ї групи. За рік кількість ФОПів у галузі збільшилась на 12%.
Житомирська область активно залучається до програми «єРобота» — понад 400 реалізованих аграрних проєктів.
Публікація створена за підсумками інтерв’ю з Наталією Арендарчук. У наступних частинах — більше про аграрну освіту, кооперативи та експортні можливості регіону.
