Поки містяни нарікають на ожеледицю та крижаний дощ, Анна Погоріла дістає своє «друге взуття». Професійна фігуристка та тренерка перетворила замерзлі вулиці Житомира на імпровізовану сцену, доводячи – для справжньої майстерності не потрібні бортики чи спеціальний сертифікат ковзанки.
Для Анни лід – це стихія, в якій вона перебуває з п’яти років. Її пристрасть до катання настільки сильна, що ковзани подорожують із нею всюди. Вона впевнено почувається на професійному льоду, замерзлих річках чи кар’єрах, а тепер – і просто посеред міста.
“Я з п’яти років на ковзанах – це моє друге взуття. Я все життя в цьому. Дехто засмучується через таку погоду, яка зараз у Житомирі, а я навпаки радію, бо можу хоч трішки, можливо, комусь підняти настрій”, – зізнається вона.
Шлях Анни розпочався у Харкові на відкритій ковзанці. Вона згадує, як маленькою вперто намагалася прорватися до дорослої групи в центр майданчика, попри застереження тренера та відсутність огорож. Хоча дівчина ніколи не марила олімпійським золотом, її наполегливість дозволила їй увійти до п’ятірки кращих фігуристок України та здобувати призові місця на міжнародній арені, зокрема у Словаччині.
Сьогодні Анна реалізує себе у тренерстві, про що мріяла ще дитиною, “тренуючи” ляльок.
“Щойно я завершила спортивну кар’єру, тренерка одразу запросила мене допомагати з маленькими дітьми. Мені це дуже подобалося. У мене навіть є фотографія, де мені близько шести років, і я “треную” ляльку, прив’язану ниточками. Я завжди хотіла бути тренеркою. Нині працюю як з дітьми від трьох років, так і з дорослими — найстаршій учениці сорок років”, — сказала Анна.
За словами тренерки, фігурне катання – це титанічна праця. Вона включає класичну хореографію, вправи на ротацію та спеціальну підготовку, аби тіло витримувало навантаження. Проте саме відкритий простір – річки чи озера – дарує їй те саме відчуття безмежної легкості, заради якого вона чекає на морози весь рік.
Вихід на обледенілі вулиці Житомира став для Анни можливістю поділитися цим драйвом із перехожими. Це не просто спорт, а спосіб життя, де кожен замерзлий тротуар може стати місцем для маленького свята.
